ладнӧ вӧчӧма

1. нареч. ладно, хорошо;

2. част. ладно, хорошо;

Ладнёшенько, нрч. ладнісінько.

* * *

см. ладненько

см. ладненький

см. ладненький

см. ладненько

см. лючкиа-бура

несов (жить в ладу) разг τά ἔχω καλά, τά πηγαίνω καλα μέ κάποιον ◊ он \ладнтьт одно́ и то́ же κοπάνα τά ἰδια καί τά ἰδια.

разг τακτο-ποιοϋμαι, διευθετούμαι:

2) возвратиться, вернуться;

3) повернуться, повёртываться, поворачиваться; перевернуться, переворачиваться;

4) отвернуться, обернуться;

5) перен. повернуться, обернуться, обратиться;

6) обойтись, обходиться;

7) перемениться, повернуть; измениться;

8) управиться с кем-чем-л;

9) перен. выкрутиться, выйти из затруднительного положения;

10) развернуться;

11) перен. благополучно закончиться; поправиться, ожить (о слабом, больном человеке);

12) кружиться (о голове); безл. мутиться;

13) обойтись, удовольствоваться чем-л;

14) перен. вращаться, толкаться, толпиться;

15) обернуться разг.; съездить, сходить;

2) наш;

нрч. ладненько, добренько.

* * *

тж. ладн`енько; нареч., уменьш.-ласк.

1) ладність, при[з]датність, вигідність (-ности);

2) згодливість, несперечливість, лагідність (-ности). Срвн. Ладный 1 и 2.

* * *

РЕВОЛЮЦЮНАРИЗМ - форма радикально-екстремістської маргінальної субкультури; принцип діяльності; соціальна та особистісна налаштованість на радикально-перетворювальний активізм Д. ля Р. характерне намагання будь-яким чином порушити статус-кво і здобутися на результат принципово (незрідка абсолютно) новий, відмінний від реально існуючого. Сама можливість появи Р. криється у здатності людського розуму й уяви абсолютизації "бажаної реальності" на противагу наявній. Р. ґрунтується на волюнтаристському за своїм змістом самопроголошенні особою самої себе "творцем історії" (рос. народоволець Желябов: "Історія рухається занадто повільно, треба її підштовхнути"), що спроможний рішучим особистим втручанням докорінно змінити напрями і наслідки історичного процесу. Р. спрощено тлумачить соціальну дійсність у дуалістичному дусі - як рішучу боротьбу сил "добра" (з яким носії Р. себе ототожнюють) і "зла", де не може бути місця жодним компромісам К. онфронтаційна позиція Р. ґрунтується на аксіоматичному протиставленні ("або - або") без будь-яких відтінків або поступок (звідси - сприйняття суспільних суперечностей як "смертельної боротьби") В. ажливою складовою Р. є катастрофізм у сприйнятті соціальної дійсності - будь-які кризові прояви сприймаються гіпертрофовано загострено, як початок агонії і неминучої загибелі; отже, робиться висновок - суспільство нагально потребує радикальних, жорстких, "хірургічних" заходів для того, щоб врятуватися (таким "рятівником", власне, і вважає себе носій Р.). Звідси - витоки месіанських зазіхань Р., переконаність його представників у тому, що їм визначено Провидінням виконувати особливу місію. Відповідно, інваріантною рисою різновидів Р. є "знак жертовності" - бажання і готовність віддати своє життя задля майбутнього (перемоги "справи революції"). Причому, задля розпалення революційної пожежі носії революціонаристської свідомості ладні будь-що підсилити і загострити кризові прояви, керуючись відомим принципом Р. "чим гірше - тим краще", тобто чим гіршими є безвихідь і поневіряння народу, тим кращим це є для "справи революції" (типовий приклад - діяльність Нєчаєва - рос. революціонера поч. 70-х рр. XIX ст.) І. нструментальна апокаліптика Р. є однією з підвалин абсолютизації терору, покладання на радикально авторитарні методи соціальної трансформації.